Починаєш усвідомлювати, що ти дорослий дядя, швидше Роман Андрійович, ніж Ромка, коли з'являються фрази типу: "колись так не було", "в молодості шось робив, а зараз вже нє", "молодь вже не та пішла" :)
Коли вже не спішиш мати все найсучасніше і частенько говориш: "мені і цього достатньо", "та я вже звик".
"Life is life" в сивому Winamp`i, блокнот частіше за 2003-ій Word і телефон без сенсорного екрану :)
Коли стає все важче тебе переконати вилізти в місто після 22.00... втомлений, не висплюсь... І обов'язково перед сном почистити зуби, бо нові вже не виростуть... і ти цю фразу нарешті розумієш... ))
Все більше стає продуктів харчування, які не зустрінеш в твоєму раціоні :) Бо від цього холестерин росте, від того печінка болить, а вот тамте лікар заборонив... А в медикаментах вже краще за аптекаря орієнтуєшся... ;)
Коли філармонія, а не дискотека.
Коли негазована вода замість пива.
Коли починаєш таки в очі дивитись ))
Коли не просто запрошуєш друга з +1, а вже треба пам'ятати її ім'я ))
Коли вже практично нема кого женити, а похресника скоро фізики в школі будуть вчити ))
Коли музику в плеєрі робиш тихше, світло в кімнаті яскравіше, матрац твердішим, а каву extra strong і бажано дві )))
Але це ще все дрібниці... А вот коли бачиш 18-річну дівчину в купальнику, відводиш швиденько погляд в сторону і відчуваєш сором, шо таке дітьо розглядав і згадуєш який там номер статті... Вот це вже, дядя Рома, торба... Пора на пенсію і внуків бавити... )))
---------
2015 р.
