Про двох веселеньких хлоп'ят :)

Трішки ностальгії - запис, який залишив у випускному альбомі хорошого друга :)

---------------------------------------------------------------------------------------------

Зараз в нас такий цікавий етап – ми немов діти, яким пора покидати свою домівку і розпочинати своє самостійне життя. Ми стоїмо посередині, за нами Ліцей (не хочеться покидати свого обжитого і добрезнаного містечка), а перед нами гордо височіє Університет, який манить своєю величчю та великими можливостями. І так все-таки, тягне до пригод, до невідомих непройдених нами стежок, що ми рушаємо вперед. І це правильно – потрібно постійно змінюватися, прагнути кращого, не залишатись на місці. Що ми й увесь час, усі 4 без перепочинку роки робили – бігали за маршрутками та тролейбусами; по 3-5 кругів на норматив; за дівчатами, а деколи навіть від (і таке траплялося); на уроки і з уроків; за вчителями, коли хотіли виправити оцінку, і від вчителів, коли не хотіли зіпсувати її; бігали на пиво і за пиво. Постійно в русі та постійно в дусі, постійно в центрі подій і центрі уваги, на піці слави та з переможним кубком в руці – так, ми чемпіони – знаєш Ти і знаю я, знає вся крута братва.

Пройде час, розпустять клас – розбіжимося хто-куди і як кому би не жилося докупи все ж ми зберемося. Тоді ми келих підіймемо, згадаєм добрії часи, згадаєм все, згадаєм licej, згадаєм пору ми дитячу, моменти щастя та нудьги. Та пройде мить, а з нею сум і знову радісні будем – ми разом всі, чого ще треба для щастя повного в житті. Та хтось, мабуть, хутчіж з-за столу стане і скаже: «Ні! Ти не правий! Потрібні гроші, сила, слава!» Але то буде людина, що сиділа за столиком сусіднім, бо тут всі живемо у вільній Україні і кожен вільний думати, робити, жити та й не погодитись зі мною. Міркую я – разом ми сила і змінимо ми щось іще в житті, я не про шкарпетки – не подумай, про щось високе, грандіозне для рідної великої землі і потім хтось згадає нас, двох таких веселеньких хлоп’ят і скаже тихо: «Ви в серці жити будете вовік!»

Тримайся Брате!

З-call-a’ємся, по-see-ємся

--------

2004р.