Я! керую Своїм життям…

Страшно бісить, коли відчуваю, що оточення очікує від мене конкретної реакції і вважає, що я так вчиню ЛИШЕ! тому, що «Немає іншого виходу», «Так треба» або «Так всі роблять»…

Таке відчуття, що мені диктують правила гри і відбирають свободу вибору… Мої вчинки втрачають індивідуальність, а Мої рішення (які насправді результат Моїх же ж роздумів) стають просто командами інших, які я чемно виконав… І тоді появляється нестримне бажання зробити все навпаки, показати, що Я керую Своїм життям… Навпаки - не означає добре... Потрібно мати силу волі і відчуття справедливості, щоб стримати себе в потрібний момент і вчинити правильно! Без емоцій, забувши хто що тобі зробив і до чого спонукав, вчинити правильно!

Дуже хочеться не загубитись в цьому великому світі… Складно йти непротоптаними стежками, приймати рішення, які інші можуть не зрозуміти... Життєвий шлях складається з послідовності спроб і помилок, але допоки це Мої спроби, Мої помилки і Мій шлях - Я живий, Я особистість!

Потрібно вірити в себе, все в наших руках! І від маленької крапельки розходяться хвилі в морі! :)