Промінчиком світла для мене Ти стала
Від вічного холоду теплом врятувала
Повітрям весняним наповнились груди
Усміхненим знову побачили люди
Віру у завтрашній день відновила
Та й взяла за руку, до мрії повела
І втомлене серце прокинулось враз
Готове невпинно боротись за нас
День починається з думки про Тебе
Скоріш би уже пригорнути до себе.
Завжди мені мало і хочеться ще…
Знаю новий день нам зустріч несе!
No comments:
Post a Comment